Еще в тему. Пролистывал по необходимости книгу Р. Коваля "Тернистий шлях кубанця Проходи" (Київ-Винниця, 2007) и на стр. 288-289 наткнулся на следующее:
Цитата:
Коли Биковський у грудні 1917 року повернувся до Трапезунда, Свідерського не застав. Командиром гайдамацької сотні вже був підстаршина Михайло Брова. Остаточний спротив українізації було придушено, коли із Севастополя на вимогу Свідерського прибув дредноут "Воля" під жовто-блакитним прапором. Лише тоді генерал Клясовський погодився на подальшу українізацію, зокрема 2-го корпусу. Але це вже не мало особливого значення, бо фронт швидко розвалювався. У Трапезунді почалися анархія і грабунки. "Лише сотня гайдамаків утримувала порядок. Гайдамаки відбирали від всіх самодемобілізованих зброю, щоб відправити її в Україну... Тим часом турки почали наступ і наблизились до Трапезунду. Тоді командування сотнею гайдамаків послало турецькому командуванню повідомлення, що в Трапезунді російського війська немає, а є лише українська (сотня)...". Михайло Брова просив припинити наступ і дати можливість у порядку відійти. "Турки на це погодилися. Це викликало велику радість гайдамаків".
|
Не идет ли речь о нашем Михаиле Брове? Во всяком случае, направление поисков можно довольно четко обозначить.