Чекистам конечно надо отдать должное: они даже умудрились разыграть вечную чеченскую карту. Самый главный россиянин Рамзан Кадыров объявил войну Правому сектору, и теперь чечены нам большие братья чем украинцы!
Объявил войну? А можно ссылку с таким заявлением?
Я только нашел вот это:
«Крыша у сумасшедшего Яроша явно поехала. Он просит о помощи бандита, который давно уже отправился туда, откуда возврата нет», - заявил он. Сам Кадыров неоднократно заявлял о том, что Умаров был убит. Однако, как отмечает «Интерфакс» со ссылкой на свои источники в спецслужбах, эта информация так и не нашла подтверждения.
Кадыров также заметил, что если будет установлено, что Ярош с оружием в руках воевал в Чечне на стороне сепаратистов, он понесет «заслуженное наказание». В частности он пригрозил, что Ярошу выпишут «как его другу Умарову, билет в один конец».
У меня вопрос к участникам форума из РФ. Скажите, пожалуйста, насколько серьезно среди широких слоев населения воспринимаются информационные сообщения о якобы угрозе россиянам в Украине?
Под воздействием российских медиа-титушек градус поцреотизма возгоняется.
Никаких доказательств угрозы россиянам медиа-титушки не приводят.
Врут напропалую, и занимаются пропагандой.
А что еще homo sovieticus-у надо? Телевизор же сказал...
В быту - мало кто толком владеет всесторонней информацией, и на мой взгляд, в широких массах россиян украинские события не на первом месте пока...
__________________ Вольный ветер в поле с нами заодно
Долго будут помнить Нестора Махно!…
Російські імперіалісти фактично розпочали збройне вторгнення і окупацію Криму. Вони загрожують розпочати війну проти України, що буде супроводжуватись терором проти татарського і українського населення Криму, а також проти політичних опонентів і всіх незгодних з окупацією, серед яких можуть бути люди всіх національностей, в тому числі й росіяни. Приклади такого терору, що проводять російські окупанти проти неросійського населення і незгодних ми вже бачили недавно в Чечні. Багато хто задається питанням, що треба робити в цій ситуації і яку займати позицію, як захиститись від агресії російського імперіалізму?
Після повалення режиму Януковича, революційні народні маси на Майдані і поза ним неодноразово висловлювались за продовження революції, виражали свою недовіру новому уряду і прагнення набагато більших змін, аніж просто часткова заміна облич у владних кабінетах, а саме вони вимагали запровадження механізмів реального народовладдя у різних галузях суспільного життя і низку дрібних вимог типу перевиборів до парламенту, вкрай невигідну новій владі. З цього приводу дуже занепокоїлись олігархи, влада і власність яких поки що не постраждала, а особливо занепокоїлись їхні нові ставленики в державних органах – міністри нового уряду та інші високопосадовці. Всіма своїми діями вони прагнуть зупинити революційний процес, вгамувати народні маси і поставити їх собі на службу, щоб безперешкодно їх пригноблювати і обдирати так само, як це робив Янукович.
В цій ситуації в нагоді їм стають події в Криму. Олігархічний уряд починає робити заклики до єднання всіх громадян під його проводом для відсічі російській агресії, яку начебто неможливо зупинити інакше, ніж ставши на шлях контрреволюції. На жаль, серед громадських діячів і в народі знаходиться чимало наївних людей, які вірять у подібні аргументи.
Але ще недавно нові господарі уряду, будучи опозицією, запевняли, що треба єднатись під їхнім керівництвом, бо “інакше Януковича не перемогти”. Люди гинули, а лідери опозиції в той самий час укладали договори з Януковичем. Подібну стратегію вони хочуть розіграти тепер в Криму, де замість Януковича переговори з ними буде вести Путін. І якщо народу вдалось повалити Януковича шляхом непокори злочинним рішенням опозиції, то у Криму перемога над Путіним в подібних зрадницьких умовах є майже нереальною.
Представники нової влади кажуть, що “хто не підтримує власний уряд у лиху годину, той годуватиме російського солдата”. В цьому є доля правди в тому сенсі, що олігархічному уряду України справді вигідно мати підтримку народу, обдуреного “патріотичними” гаслами, наляканого російським солдатом в Криму і “лихою годиною”. А це означає, що новому уряду вигідний і сам російський солдат в Криму. Тобто уряду потрібна постійна і безперервна “лиха година”, якою можна мобілізувати прихильників і побивати противників. Адже якщо в Криму не буде російського солдата, то уряд не зможе обманювати народ побрехеньками про необхідність єдності з ним “заради захисту України”.
Таким чином повна перемога над російськими окупантами в Криму неможлива до тих пір, поки існує олігархічний уряд, поки вся влада і власність в Україні зосереджена в руках бюрократів і капіталістів, тому що їм невигідна ця перемога і їхній уряд буде виконувати замовлення на хитру і зрадницьку щодо України політику. У випадку успіху цієї політики новий уряд зможе закріпити свою владу в Україні і почати закручувати гайки, зокрема встановлювати свою диктатуру, проводити неоліберальні антисоціальні реформи на вимогу своїх західних партнерів і репресувати усіх незгодних як “зрадників України”, яка переживає “лиху годину” в Криму.
Що робити мешканцям Криму, які опинились під російською окупацією? Потрібно зібратись з силами і спрямувати їх на боротьбу проти загарбників. В кінцевому результаті заповітом для кримчан мають стати слова, сказані колись Джохаром Дудаєвим: “Є російські окупанти, але це тимчасово. Ми збираємося залишити тут обмежений контингент: тих, які вже померли і тих, які готові померти на цій землі. Решта повинні або залишити, або померти. Середини у нас не буває”. В той самий час як у всій Україні, так і в Криму не треба забувати про потребу політичного і соціального визволення від гнобителів будь-якої національності, про необхідність завоювання влади і власності трудовим народом.
Що робити мешканцям інших регіонів України? Ні в якому разі не можна підтримувати уряд. Навпаки, треба здійснювати йому непокору і вести проти нього боротьбу. Треба продовжувати революцію, встановлювати пряму владу народу на місцях, створюючи територіальні громади, захоплювати виробництво в руки працюючих, як це вже відбувається в поодиноких місцях різних регіонів країни. Герої Майдану загинули не за те, щоб ми припинили боротьбу і капітулювали перед олігархами під приводом того, що їхній східний партнер Путін погрожує Україні пальцем і розпочинає авантюру в Криму. Хтось каже, що українські бюрократи і олігархи це не іноземні окупанти. Але ми відповідаємо, що це теж гнобителі і визискувачі, по суті своїй теж окупанти. Внутрішня окупація за принципами своєї дії нічим не краща ніж іноземна.
Наш видатний революціонер Іван Франко казав, що “політична незалежність нічогісінько не важить для людей за внутрішньої соціальної неволі” і запитував:
“Яка користь буде нашому народові з того, що наші податки замість іноземного братиме й марнуватиме уряд, складений із наших власних панів, що дбають, як і іноземні, про себе самих, а не про народне добро? Яка нам користь із того, що матимемо власного короля, коли лихварі й капіталісти будуть здирати й визискувати нас по-давньому? “.
І ми тепер ставимо українському народу ті самі питання. Бо головні вороги народу знаходяться не десь закордоном, а тут, в Україні, вони сидять у кабінетах міністерств і підприємств, які називають себе “українськими”, а в реальності гноблять і визискують простих українців. Тому й війну треба вести передовсім проти них, не забуваючи також, що саме від цього залежить перемога над імперіалістами в Криму. Вигнати російських окупантів з Криму зможе лише така українська республіка, де влада начальників і багатіїв буде замінена на владу найбільш широких народних мас.
І в цьому повинні бути солідарні люди всіх національностей, бо цей спільний інтерес об’єднує і українців, і росіян, і татар, і всіх інших людей, які чесно живуть і працюють в нашій країні. З одного боку існує багатонаціональний клас тих, хто має владу і власність, а з іншого боку такий самий багатонаціональний клас тих, хто позбавлений влади і власності. Це все що треба знати про ворогів. Гнобителям вигідно розсварити між собою гноблених за національною ознакою, щоб вони не змогли об’єднатись для опору. Тому пригнобленим людям всіх країн і народів вигідна лише війна між класами, а не між країнами і народами. Саме цю ідею ми закликаємо поширювати скрізь, де тільки можливо.
НІ – ВІЙНІ МІЖ НАРОДАМИ, НІ – МИРУ МІЖ КЛАСАМИ!
ВЛАДУ МІЛЬЙОНАМ, А НЕ МІЛЬЙОНЕРАМ!
ХАЙ ЖИВЕ РЕВОЛЮЦІЯ!
-------
отзывы от знакомых в Украйне, этнических болгар, один живет как раз в Крыму - спрашивают "а где тут фашизм? фашизм как раз скинули с Януковичем. И дай Бог скинем и нынешнее дерьмо из Рады".
Только одна родственница (да и то на севере Украины) ужасно пророссийски настроена, кидала в меня обвинения, что дескать анархисты привели к власти фашистов, что РУССКИЕ войска в Крыму - это ОСВОБОДИТЕЛИ.
кстати, сегодня годовщина окончания Русско-турецкой войны. В тон сему событию "освободительная" риторика перенесена и на Крым.
Если кому-то КАЖЕТСЯ, что ЕС и США якобы ПРОТИВ России, пусть читает внимательнее: реально ВСЕ державы против Майдана как неуправляемого правительством элемента. Им плевать, что у власти в Киеве снова олигархи.
Болгарские СМИ дивно иллюстрируют этот консенсус - хвалят и Запад, и Путина, ругают "фашистов" (мол Правый сектор уже ограбил СОТНИ армейских складов и бесчинствует во ВСЕХ городах Украйны, кроме Восточных, где ему дали отпор "граждане".
У меня вопрос к участникам форума из РФ. Скажите, пожалуйста, насколько серьезно среди широких слоев населения воспринимаются информационные сообщения о якобы угрозе россиянам в Украине?
Да не об угрозе, скорее даже, речь идет. Просто все эти клоуны - новая власть, вся эта херня из-под принтера верховной рады, а также все эти ребятки с фашисткой и около-фашисткой символикой, персонажи вроде Сашко и т.д. воспринимаются обывателем как очень обидный и очень неприятный плевок в рожу лично и конкретно ему и "поцреотизьм" здесь абсолютно не при чем. Просто люди воспринимают размалеванный памятник не просто как кусок камня, а ассоциируют его со своим конкретным родственником, которого знали лично, или мама-бабушка рассказывала; то же и с зигачами этими с портретиками. И надо сказать, государственная машина этими настроениями умело пользуется и если в ближайший месяц-два экономика РФ не откинет копыта (а шанс, что она их не откинет, определенный есть), то вотум доверия у наших вождей определенно будет на многое.
Думаю, что если бы майдан укатал на кичу или вывел бы в расход виновных в стрельбе с обоих сторон и смог бы организовать пусть и хиленькое, но коалиционное правительство, - думаю, это существенно сэкономило бы средства "тяглового люда".
Ну так ведь не для этого же бабки вбухали серьезные дяди с обеих сторон. Я так думаю, сговор все же имеет место быть между Западом и РФ - больно уж все "в масть" ложится и тем, и другим...
Последний раз редактировалось А. Комбаров; 03.03.2014 в 16:25.
В быту - мало кто толком владеет всесторонней информацией, и на мой взгляд, в широких массах россиян украинские события не на первом месте пока...
Не пока, а уже: рублек в дауне, курсы - в дауне. Народец малость от субботнего угара начинает отходить и в кошелек заглядывать. А ведь еще и не начиналось ничего по-серьезному. Я так мыслю, последнее шоу, которое сорвет овации - отзыв российского посла из Пендостана. После этого должно последовать в обществе отрезвление. Майданов, конечно, не будет - правоохранители у нас просвещенные: работают быстро, жестко, но "в рамках", но финансовый анализ и соответствующие выводы воспоследуют однозначно. Поэтому у власти 2 варианта: либо постараться добиться поставленных целей в кратчайшие сроки, либо незамедлительно разрабатывать новую "шоу-программу", да покруче олимпийской.
Законопроект № 462741-6 О внесении изменений в Федеральный конституционный закон "О порядке принятия в Российскую Федерацию и образования в ее составе нового субъекта Российской Федерации".
Закон в настоящее время находится на рассмотрении и, скорее всего, в ближайшее время будет принят.
Как говорится, сколько людей столько и мнений. Даже если информационное поле перенасыщено подбрасываемой дезинформацией с обеих сторон. Всё указывает на то, что Кремль на данный момент Украину проиграл, кремлёвская пропаганда дальше России практически не работает. И чтобы не иметь у себя под боком прозападного настроенного соседа, дерзнул и решил этого соседа сократить вдвое, как по территории, так и по народонаселению по принципу “так не доставайся же ты никому”. Ну как в шахматы иногда проигрывают и рукой нечаянно все фигуры задевают. Далее последовало предсказуемое недовольство Запада по-своему справедливо предвкушающего дивиденды. Откуда у Кремля такая борзость в принципе понятно, олимпиаду как никак недавно провели, на коне так сказать. Непонятно только, чем теперь вся эта затея обернётся для простого российского люда. Не пора ли паковать чемоданы у кого есть возможность ? А то что-то уж совсем здесь стало пошло жить, да и небезопасно в обозримом будущем. То олимпиаду роскошную проводят при всеобщей нищете, теперь вот на Украину со штыками полезли.
Непонятно только, чем теперь вся эта затея обернётся для простого российского люда.
Не знаю как и что обернётся для простого российского люда, но для граждан Украины всё может вылиться в такую катастрофу, что и в страшном сне не увидишь. Все предпосылки к этому имеются, и если в ближайшее время Кремль не найдет общего языка с нынешней дебильной властью в Киеве - всё будет очень плохо.
Линейный вид
