Вскоре после выздоровления, я с хлопцами предпринял поход на Харьков.
Не успели мы дойти до города, как на мой отряд наскочили не более и не менее как шестьдесят бронемашин; казалось, что всему делу конец!
Впрочем, не смотря на безвыходность положения, мы, как всегда, бесстрашно вступили в бой с врагом, но в конце концов, все же принуждены были улетучиться.
В этом неравном сражении пали смертью храбрых двое моих дорогих соратников: Куриленко и Щусь.
Тут однозначно Нестор Иванович значительно сократил повествование о масштабных боях. Соеденил в одном бою гибель Куриленко и Щуся.
вот интесный отрывок из статьи краеведа О.Н. Корниенка, непосредственно гибели Щуся:
"На ранок 30 червня, переслідувані червоними, махновці продовжили рух у західному напрямку, пройшовши с. Деркачівку, допоки нарешті не досягли с. Хоружівки (Недригайлівський р-н). Повстанська армія зайшла у начебто спокійне село, але потрапили під комбіновану атаку 60-го і 488-го стрілецьких полків, противника, котрі перебували у засідці. Це змусило повстанців спішно шукати укриття в розташованих західніше Хоружівки селах Беседівка і Гринівка, вулиці яких вони намагалися перегородити барикадами. Однак з кожною хвилиною становище махновців ставало все більш і більш критичним: до місця бою підійшли «червонці» Григор’єва, підтягнулися авточастини та піхота. Було вирішено, залишивши в селах невеликий загін, скувати вуличним боєм 60-й і 488-го стрілецькі полки червоних і, розділивши основні сили на 2 групи, прориватися у різних напрямках.
«Південна» група махновців з успіхом вибила з с. Малі Будки червоних. Перший батальйон 58-го радянського полку не встиг вчасно підійти, а загін на вантажівках через боягузтво комскладу, невдовзі розстріляного за вироком Полтавського дивізійного ревтрибуналу, розбігся без бою. В Малих Будках махновці захопили й спалили посланий для зв’язку з частинами автомобіль штабу. Каральні піхотні частини, що саме наспіли, не дали заволодіти рештою покинутого майна, але й утримати групу махновців від прориву на південний берег річки Сули через с. Коровинці вже не змогли. «Північна» ж група повстанців на чолі з Н.І. Махном, відійшла з с. Гринівки (Недригайлівського р-ну) на с. Біжівку (Буринського р-ну), де була перехоплена «червонцями» Григор'єва і після відчайдушної шабельної січі, зазнавши важких втрат. Розділилася для прориву на дрібні групки. Відійшовши на Терни, вона взяла курс на південь-південний схід. Найімовірніше, саме в цій сутичці з «червінцями» П.П. Григор'єва і загинув Ф. Ю. Щусь. Згідно спогадів учасника бою П. Скугорова і свідченням полоненого червоноармійця Синявського, Ф. Щусь не був кинутий: його тіло було покладене на тачанку. Можливо, він був похований неподалік від місця бою. За іншими повідомленнями, партизани довезли до с. Костянтинівка Краснокутського р-ну сучасної Харківської області де і поховали."
Тут однозначно Нестор Иванович значительно сократил повествование о масштабных боях. Соеденил в одном бою гибель Куриленко и Щуся.
Это, кстати, не единственная нестыковка в данном письме. Имею подозрение, что А. Николаев, который его опубликовал в своем произведении, отредактировал и существенно сократил документ.
Тут однозначно Нестор Иванович значительно сократил повествование о масштабных боях. Соеденил в одном бою гибель Куриленко и Щуся.
вот интесный отрывок из статьи краеведа О.Н. Корниенка, непосредственно гибели Щуся:
"На ранок 30 червня, переслідувані червоними, махновці продовжили рух у західному напрямку, пройшовши с. Деркачівку, допоки нарешті не досягли с. Хоружівки (Недригайлівський р-н). Повстанська армія зайшла у начебто спокійне село, але потрапили під комбіновану атаку 60-го і 488-го стрілецьких полків, противника, котрі перебували у засідці. Це змусило повстанців спішно шукати укриття в розташованих західніше Хоружівки селах Беседівка і Гринівка, вулиці яких вони намагалися перегородити барикадами. Однак з кожною хвилиною становище махновців ставало все більш і більш критичним: до місця бою підійшли «червонці» Григор’єва, підтягнулися авточастини та піхота. Було вирішено, залишивши в селах невеликий загін, скувати вуличним боєм 60-й і 488-го стрілецькі полки червоних і, розділивши основні сили на 2 групи, прориватися у різних напрямках.
«Південна» група махновців з успіхом вибила з с. Малі Будки червоних. Перший батальйон 58-го радянського полку не встиг вчасно підійти, а загін на вантажівках через боягузтво комскладу, невдовзі розстріляного за вироком Полтавського дивізійного ревтрибуналу, розбігся без бою. В Малих Будках махновці захопили й спалили посланий для зв’язку з частинами автомобіль штабу. Каральні піхотні частини, що саме наспіли, не дали заволодіти рештою покинутого майна, але й утримати групу махновців від прориву на південний берег річки Сули через с. Коровинці вже не змогли. «Північна» ж група повстанців на чолі з Н.І. Махном, відійшла з с. Гринівки (Недригайлівського р-ну) на с. Біжівку (Буринського р-ну), де була перехоплена «червонцями» Григор'єва і після відчайдушної шабельної січі, зазнавши важких втрат. Розділилася для прориву на дрібні групки. Відійшовши на Терни, вона взяла курс на південь-південний схід. Найімовірніше, саме в цій сутичці з «червінцями» П.П. Григор'єва і загинув Ф. Ю. Щусь. Згідно спогадів учасника бою П. Скугорова і свідченням полоненого червоноармійця Синявського, Ф. Щусь не був кинутий: його тіло було покладене на тачанку. Можливо, він був похований неподалік від місця бою. За іншими повідомленнями, партизани довезли до с. Костянтинівка Краснокутського р-ну сучасної Харківської області де і поховали."
А насколько достоверна информация, что Н. И. Махно находился при северной группе ? Нет ли у вас данных о маршруте движения повстанцев от с. Кимличка и х. Переточка до с. Толстая 28 - 29 июня ? Правильно ли я понял, что для того, что бы сковать силы противника (60-й и 488-й СП), махновцы оставили в Беседовке и Гриневке заслоны, наскоро построившие на улицах сел баррикады, и только тогда разошлись на М. Бутки и Бежевку ?
Последний раз редактировалось А. Комбаров; 30.09.2011 в 21:07.
А насколько достоверна информация, что Н. И. Махно находился при северной группе ? Нет ли у вас данных о маршруте движения повстанцев от с. Кимличка и х. Переточка до с. Толстая 28 - 29 июня ? Правильно ли я понял, что для того, что бы сковать силы противника (60-й и 488-й СП), махновцы оставили в Беседовке и Гриневке заслоны, наскоро построившие на улицах сел баррикады, и только тогда разошлись на М. Бутки и Бежевку ?
Я процитировал статью О. Корниенка. Где он брал материалы не знаю. При случае обязательно спрошу.
Судя по цитате информация перекликается вот с этими источниками : Червонцы: сборник воспоминаний ветеранов червонного казачества. Киев, «Молодь», 1968; Нестор Махно. Крестьянское движение на Украине… С. 658 - 659; Дубинский И. Трубачи трубят тревогу. С. 221 - 222; Дубинский И. Примаков (серия ЖЗЛ). М., «Молодая гвардия», 1968; Нестор Махно. Крестьянское движение на Украине… С. 645
Меня статья тоже заинтересовала, особенно потому, что не смог найти данных по маршруту махновцев от 15:30 28 июня до вечера 29-го. Может в ней что-то есть об этом...
Последний раз редактировалось А. Комбаров; 30.09.2011 в 22:33.
Это скорее не статья, а буклетик на 8 страниц, называется "Експедиція. Забуті могили українського війська" на вшанування пам'яті козаків Повстанської революційної селянської армії у с. Хоружівці Недригайлівського району Сумської області".
Буклет раздавался на чествованиях того боя, которые происходили 2 июля в с. Хоружевке. Насколько известно, Корниенко еще нигде не публиковал свои исследования т.к. , за его слов, не довел работу до конца, а чем-то поделится опасается из-за одного случая - буквально на следующей неделе после упомянутых чествований, один очень "покладистый" человечек издал книгу под своим именем, где использовал все материалы Корниенка (полученные как-бы "на посмотреть") о тех июньских событиях 1921 г., мало того, так спешил издать книгу, что даже поленился убрать сноски Корниенка, так и вышла - с цифрами над некоторыми словами и без обьяснений.
А буклет скорее носит ознакомительный характер для тех, кто знает о Махно по фильмах "Александр Пархоменко" или "Хождение мо мукам" Если ж так интересно, могу сосканировать и выслать в личном порядке.
Линейный вид
